субота, 3 січня 2026 р.

Леді Ровена.

 

[Intro: Instrumental, Acoustic guitar tiff, Old Synthesizer solo]

[Verse]
О, моя люба, друга леді,
яку пошлюбив я, Лігейї, о-піс-ля!
З тобою знову, ніби в марень, тренді:
Хай біля Стіксу почекає ще вес-ляр!

[Pre-Chorus]
О, ти, моя бліда, яка угоду вклала,
з всесильним, все-про-ник-ним черв'яком!
Моя колишня, вже не нинішня, пахуча кала,
жагуча квітонько, із трупним запашком..

[Chorus]
Янгол смерті не владний над нею,
Заховавшись у темному склепі.
Усміх стих на жахливій щелепі,
Бо минає смерть леді Лігейю.
(Усміх стих на жахливій щелепі,
Бо минає смерть леді Лігейю!)

[Verse]
- Я бачу в снах, як ти, неначе поряд, -
і поїш другу леді, краплями з руки.
І рідина твоя, тягуча і  прозора.
Це витяжка із хробака, що їсть роки!

[Instrumental Interlude]

[Verse]
Чи мертва ти? Я в сні засумнівався:
А Друга, що Ровена, тобто, - тоді хто?
Адже диявольська мана, до смерті ласа,
її гризе так, що аж хрускоти чутно!

[Verse]
А ти стоїш, повстала із гробниці,
і проникаєш, в леді номер два.
Де ж ти Ровено? - Дві вас блідолиці;
Два черепи. І бархатна канва.
(Де ж ти Ровено? - Дві вас блідолиці;
Два черепи. І бархатна канва!)

[Pre-Chorus 2]
І покривала на обох червоні,
І чорні знаки-ієрогліфи на них.
І біля вас черв'як, в своїй персоні,
ніби слуга розкутих упирих..

[Chorus]
Янгол смерті не владний над нею,
Заховавшись у темному склепі.
Усміх стих на жахливій щелепі,
Бо минає смерть леді Лігейю.
(Усміх стих на жахливій щелепі,
Бо минає смерть леді Лігейю!)

[Verse]
Вино для учти подають обоє,
звиваючись, як пара, - у клубок.
В нім кров, і опій, і майбутніх воєн,
карикатурно-хижий колобок!

[Pre-Chorus 3]
Мене гризуть: Заткніть, прошу вас, вуха!
Бо саркофаг давно збудований мені.
Наш апетит, самого чорта чухав,
у вічній нашій, з вічністю, борні!
(Мене гризуть: Заткніть, прошу вас, вуха.
І саркофаг давно збудований мені.
Наш апетит, самого чорта чухав,
у вічній нашій, з вічністю, борні!)

[Grand Final Chorus, Acoustic guitar riffs, Old Synthesizer, Male Choir]
Янгол смерті не владний над нею,
Заховавшись у темному склепі.
Усміх стих на жахливій щелепі,
Бо минає смерть леді Лігейю.
(Усміх стих на жахливій щелепі,
Бо минає смерть леді Лігейю!)

(ааааааааааааааааааааа) 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Публікації

Дід-расист.

 Хто такий, що в собі завис, із подібними заоднО? Ви вгадали, це дід расист, пробиває чергове днО. Зображає мавпами він, кольорове подружжя ...