В Хорасані є закриті двері

В Хорасані є закриті двері,
де трояндами застелений поріг.
Там живе вродлива жінка-пері.
В Хорасані є зловісні двері;
Ті, що відчинити сам не зміг.

У моїх руках достатньо сили,
щоб добути золото і мідь.
Їх у пері жадібно просили,
ті, що не змогли теж, відчинить.
Їх у пері жадібно просили,
ті, що не змогли теж, відчинить.

Звідти холод, - Зникла десь відвага.
- Під гітару, мій стихає спів.
Біля мене злих дівчат ватага,
глузувала: "Ти не відчинив."
Біля мене злих дівчат ватага,
глузувала: "Ти не відчинив."

А вночі, прокинувшись від жаху,
на горлянці я відчув укус.
Й шепіт пері: "Дав ти, хлопче, маху,
тож забудь, про Україну-Русь.."
Й шепіт пері: "Дав ти, хлопче, маху,
тож забудь, про Україну-Русь.."

Що ж, привіт тобі, вампірко рання.
Двері відчинила ти мені.
І забрала душу і страждання,
за уклін, в гробниці, сатані..
І забрала душу і страждання,
за уклін, в гробниці,  сатані..

Потвора з Ординки

Догнав я кацапа, що пив стекломой,
як в бій йшла козацька піхота.
Тікав він від нас, з унітазом весной,
мудло, яке знищать охота!

Він сральника пер, як наїзника слон,
який народився від свинки.
Тримав унітаз, навіть здавшись в полон,
кацап із із москви, із ордИнки!

- Занюханим пуком носило йогО,
щоб села, й міста́ грабува́ти.
Сидів би, потворо, в своїй бологОй,
й не ліз в чисто бІлені хАти!

Чужинець-засранець, своє галіфе́,
при втечі раз десять обга́див.
Зробили штанам тим, ми, - автодафе́,
горять хай, в вогнІстім обря́ді!

- Чому обісрався ти, - лІкар спитав,
- з московської, Ванька, ордИнки?
Ти ж пер унітаз, що у хаті украв,
туди не відклав чом, личИнки?

- "Ах, доктор прастітє, такой я кацап,
- в натурє алкаш і бєздєльнік.
- Увіжу гавно, так я в пасть єво цап!
Чтоб дьору, в бліжайший, - дать єльнік!

Ах доктор, с пабєдой как будіш в Масквє,
будь-добр, - нє крємІруй ордИнку!
- Пускай дагараєт майо галіф'є,
пака дапіваю фумфИрку.

Я в задніцу ранєн, - прастітє мєня́.
Мєрзавца! - Падонка! - УбІйцу!
Кобзон под гітару пайОт, звук сквєрня́,
в адУ поцанАм "Ріо-рІцу!"

Дванадцять поранень хірург врахував,
на кайфом обколотій сраці:
"Чому марафет, ти постійно вживав,
й член дряпав шипами акацій?"

Тринадцята дірка фатальна була,
відкинеш ти, Ванька, копИто.
Тож пісню тобі "Передоз" заспіва,
у пеклі Кобзон нарочИто.

Догнав я кацапа, що пив стекломой,
як в бій йшла козацька піхота.
Тікав він від нас, з унітазом весной,
мудло, яке знищать охота!
Тікав він від нас, з унітазом весной,
мудло, яке знищать охота!

Липкі обійми

Липкі обійми розкриває сестрам Каїн,
смердючим і огидним запашком.
Від веж Кремля, аж до забитих  вниз окраїн,
кацапів тягне водочним душком.

Рідні брати його, - у пеклі, після штурму,
двохсотий раз,  - маленького селА.
Мала́ Токма́чка! - Як багато шуму,
наче вона гігіанська, - немалА!

Я заспіваю козакам про неї дУму,
і про антихриста, що всрАвшися затИх.
Він у валізу тепер гадить серед глУму. 
а ще недавно, крові вжершись, дрих..

Мала́ Токма́чка! Як багато в назві,
ненАзваних і нАзваних подІй.
Зет-блогере! Ти у Токмачки славі,
Про неї пише ти щодня, отож радій!

То відійшли, то захопили знову.
То знову склалися у чорний зіп-пакет.
Вчорашню ніч беремо за основу,
коли згоріла остаточно буква "зет".

Мала Токмачко! Я люблю тебе за осінь,
як кажуть, - українську. - золоту.
За небе синє, - і весною чисті роси,
І твого літа, - теплу доброту.

Геть обнімашки, наш небрате Каїн!
Кацапам Україна, не сестра!
Бо від москви, аж до загаджених окраїн,
керує ними гадина стара.

Бригада

[Intro: Guitar riff, Acoustik guitars riff]
[Evil Laughter, ha, ha, ha!]

[Chorus]
Ваньок гадила бригада,
на чорно́зем, на поля.
Їм за це, від діда-гада,
Залізні костуря́ки, й дерев'яні костилЯ.
(Ля-ля-ля, радій сопля!)

[Verse 1]
Від плешивого, від діда-бУки,
який регоче у Кремлі.
- Бери кацап за штУрми-мУки,
залізні ми́лиці, і дерев'яні костилІ.

[Verse 2]
Із посадки, вАньок, дрислі,
засмерділи все село.
Хробаки у строки стислі,
зжерли те, що загнилО.

[Verse 3]
"Я повзу в дєрєвню рідну,
каже трупик  хробакам.
- Буду жерти їжу гідну,
мізки мАшок під сто грам.

[Verse 4]
Заповзу я з унітазом,
у покинуту ізбу.
Крав його за перелазом,
щоб покласти у гробУ.

[Verse 4]
З'їм місцеву п'янь, щоб гнити,
самостійно в глушинІ.
Я, смердючий і немитий,
в вічній з Господом війні.

[Verse 5]
Буду ми́лицею рити,
я могили дружбанам.
Я тепер від крові ситий,
тож подяка паханам!

[Verse 6]
За контракт, за есвОшку.
І за те, що я без ніг.
Встряла ми́лиця у дОшку,
Її витягнуть не зміг. 

[Verse 7]
Що за нах, чого залізо,
що від діда підвело?"
"Відвалилася мармиза",
реготалося Село.
"Відвалилася мармиза",
реготалося Село.
[Evil Laughter, ha, ha, ha!]

[Bridge]
І кацап тепер без бОшки,
у ізбі, як пень стоїть.
Він без мізків і окрошки,
тож жерти нічим із корИть.

[Chorus]
Ваньок гадила бригада,
на чорно́зем, на поля.
Їм за це, від діда-гада,
Залізні костуря́ки, й дерев'яні костилЯ.
(Ля-ля-ля, радій сопля!)

[Outro: Instrumental, Grand Final]
(ууууууууууууууууууууууу,
оооооооооооооооооооо!)
[guitar strumming fades out]

Дід-расист.

 Хто такий, що в собі завис,
із подібними заоднО?
Ви вгадали, це дід расист,
пробиває чергове днО.

Зображає мавпами він,
кольорове подружжя Обам.
Хоча сам, відповОдно свинн, -
хррюкозаврр під-пекельних брамм!

Третій не лишній.

Де ж ти радість, ходиш одна,
як і біда одна?
Балістика зверху, а з дна  сатана,
це, з москвою війна.
Тут, зимою, ворожі борти,
знищить зенітник-друг.
Не долетить, шахед з висоти,
в темряві над-потуг.

Рада війни

 Раду "миру" створено ради війни,
Мертвим, заради мертвих.
Антихристе! - Розпочни,
ліпити з диктаторів жертви!

Сміху ради, щоб зжерти в обід,
і лайном вальнути в валізу.
А черепИ покласти наспід,
під мільярдну, до пекла візу.

[Laughter, ха, ха, ха]

Пропуск в мУки, Біс, - розіграй,
між диктаторами маразму.
Щоб забули вони про рай,
і про Волгу свою, і Клязьму.

Торквемада

 [Intro Instrumental, Acoustic guitar riff, Old Synthesizer]

[Chorus]
Сині губи вимагають помади,
що замішана пилом гробниць.
Це пробудження Торквемади,
поміж жовтих і гарних киць.

[Pre-Chorus]
Торквемада маленький Томас,
Смерті-матері катувань.
Від життя візантійський Томос,
від монаха ж, хрести страждань.

Паразит мозковатяних прерій

 [Intro: Instrumental, Acoustic guitar, Spanish guitar riff, Old Synthesizer]

[Chorus]
Паразит контролює мозок,
божевільного аятоли.
Паразит не боїться погрозок,
від рудого синка мулли.

[Pre-Chorus]
Паразит мозковатяних прерій,
прогризає у них ходи.
Паразит боїться лиш Пері,
жінку-янгола, без бороди.

Вавілонський віз

Драма-дрім замилила у партері,
крантопухлика сучих мрій.
Блим-дєрьмак замовляє,
зелень в Шумері,
вавілонських блудниць-тираній!

Темні епохи. Морози. Шепоти воску, вибухають
на київську ніч.
Вавілонський віз трощить узвози,
люди прохають, прохають, свіч!
Свіч!
Свіч!
Свіч!

Бухалки московських боліт

 

[Intro: Instrumental, Spanish guitar solo with vintage synth pads]

​[Verse 1]
Кривоногі бухалки, у спущених,
на нескромність штанцях-кальсонах,
напевно мажорки, 
адепти водки-вечірки,
Але скоріш за все, 
Запізніле ніхто.. -
Кацапки чи орки? 
А можливо компрадорки,
яких трясе, 
Після зеленої ширки?

Динаміт.

 Запроваджено премію миру,
тим, хто винайшов динаміт.
Вибух слави лоскоче чувирлу,
який вичерпав власний ліміт.

Винахідник відбувся, як вчений,
але щез, як людина в собі.
Бо боявся, що вже не спасенний,
Після смерті в коштовні гробі.
Бо летять, з ним, чисельні снаряди:
Артилерії шквальний вогонь!
Бомби падають, з ним, на лампади.
Міни виють, з ним, діркою скронь...

Так. Великі гріхи, що й казати.
Але більші, і значно, у тих,
в кого вбивці, а не солдати.
Манекени плешивих, й рудих.

Каловертя

[Intro: Acoustic guitar riffs, Spanish guitar riff, Old Synthesizer]

[Ore-Chorus]
Очевидно зіпсовані речі.
Невідомо із чим пиріжок.
І хлібини, що взяті із печі,
ще сирими, під чийсь запашок.

[Chorus]
Каловертя какашок в природі,
задля схвалення їх каломас.
Знову вибір лайна при народі.
Знову місце в вагон, - третій клас.

Від преамбули

 [Intro: Instrumental, Acoustic guitar riffs, Old Synthesizer, Spanish guitar riff]

[Verse]
Я втручаюся в подих живого,
(тимчасово живого в бою!)
Біс буцається рилом і рогом,
бо штурмує посадку мою.

[Instrumental Interlude]

[Verse]
Я ж збираю життя, як оливи,
Принц Світів в Гетсиманськім саду.
Бережу неба синь, й жовті ниви,
тож за кожним кацапам прийду!

утряки

 

[Intro: Instrumental, Acoustic Guitar riff, Old Synthesizer, Bandura]

[Pre-Chorus]
Вони лижуть звізду на погості,
і бояться живого Христа.
Б'ють поклони на мумії-кості,
бо "релігія" їхня проста:                             

[Chorus]
утряки, що знаходяться зранку,
на зупинці німого таксі,
мають водку в запасі і склянку,
й "рускім міром" впиваються всі!

Леді Ровена.

 

[Intro: Instrumental, Acoustic guitar tiff, Old Synthesizer solo]

[Verse]
О, моя люба, друга леді,
яку пошлюбив я, Лігейї, о-піс-ля!
З тобою знову, ніби в марень, тренді:
Хай біля Стіксу почекає ще вес-ляр!

[Pre-Chorus]
О, ти, моя бліда, яка угоду вклала,
з всесильним, все-про-ник-ним черв'яком!
Моя колишня, вже не нинішня, пахуча кала,
жагуча квітонько, із трупним запашком..

Жив-був Скунс

 
[Intro: Instrumental, Guitar, Acoustic guitar]

[Chorus]
Жив-був скунс у Скунс-а-Лазі,
рудий і пихатий;
Мав себе лиш на увазі,
як сідав посрати.
(Жив-був скунс у Скунс-а-Лазі,
рудий і пихатий;
Мав себе лиш на увазі,
як сідав посрати.)

[Verse]
Гадив тільки у палаці,
а смердів у хаті.
Мав смердючку в старій сраці,
й запахи багаті.

Контора пише

 
Що перше закінчиться швидше,
путін чи економіка путіних?
Це не загадка, контора пише,
для запартачених і заплутаних.

Власне путін, чи власне клони,
Власні яйця, чи власний хрін?
Власне рабство, Чи геть закони,
і на волю хильнути дрінк?

Хто і кого назвав ідіотом,
Ідіот адмірала, чи навпаки?
Хто слугує від благ антидотом?
Хто з валізи пре запашки?

Сьогодні вітаю не з Новим..

 

Сьогодні вітаю не з Новим,
а наступним роком війни.
Не чекаю, що буде чудовим.
Тож спаси, і о-бо-ро-ни!
(Не чекаю, що буде чудовим.
Тож спаси, і о-бо-ро-ни!)

Попрохаю, Господи, Боже,
я у Тебе, співу весни.
Попрохаю хоч щось переможне.
Отож діяти розпочни.

- Дай дожити до літнього ранку.
Дай дожити до солов'їв.
Безракетну, дай нам Маланку.
А тоді б уже відпочив..

Людожерне співчуття

 

[Intro: Instrumental, Guitar, Acoustic guitar, Spanish guitar, Bandura ]

[Chorus]
Оплата, це кілька доларів,
за кожну убиту душу.
У монстрів взаємне порево,
під водку, і з кров'ю, юшку.

[Pre-Chorus]
Збираються людожери,
в одну криваву юрбу.
Бажають, щоб діти вмерли.
щоб жерти тіла в гробу.