Контора пише

 
Що перше закінчиться швидше,
путін чи економіка путіних?
Це не загадка, контора пише,
для запартачених і заплутаних.

Власне путін, чи власне клони,
Власні яйця, чи власний хрін?
Власне рабство, Чи геть закони,
і на волю хильнути дрінк?

Хто і кого назвав ідіотом,
Ідіот адмірала, чи навпаки?
Хто слугує від благ антидотом?
Хто з валізи пре запашки?

Сьогодні вітаю не з Новим..

 

Сьогодні вітаю не з Новим,
а наступним роком війни.
Не чекаю, що буде чудовим.
Тож спаси, і о-бо-ро-ни!
(Не чекаю, що буде чудовим.
Тож спаси, і о-бо-ро-ни!)

Попрохаю, Господи, Боже,
я у Тебе, співу весни.
Попрохаю хоч щось переможне.
Отож діяти розпочни.

- Дай дожити до літнього ранку.
Дай дожити до солов'їв.
Безракетну, дай нам Маланку.
А тоді б уже відпочив..

Людожерне співчуття

 

[Intro: Instrumental, Guitar, Acoustic guitar, Spanish guitar, Bandura ]

[Chorus]
Оплата, це кілька доларів,
за кожну убиту душу.
У монстрів взаємне порево,
під водку, і з кров'ю, юшку.

[Pre-Chorus]
Збираються людожери,
в одну криваву юрбу.
Бажають, щоб діти вмерли.
щоб жерти тіла в гробу.

Musician cats vs. brown Nazi-monsters

 

[Intro: Instrumental, Acoustic guitar riffs, Spanish guitar riff, Old Synthesizer]

[Verse 1]
The silence is heavy, the sky has turned brown
A world of shadows, where the sun's burning down
With fire like rust, and hearts made of stone
The Worms are consuming the seeds we have sown.
They feast on their cake made of dust and of greed
With brown-fire slogans, they plant their dark seed.
But deep in the starlight, a melody hums
Before the first beat of the celestial drums.

Торт коричневий

 

 Турбулентність морочить голову,
Нападаючи на Нещасну.
Бог куштує різдвяне коливо,
забуваючи Переяслав.

Канонерки гівнючого Кромвеля,
розпливаються в унітазі.
Скрудж злякався вогнів Гостомеля,
обжираючись в Мар-а-Ла-зі!
(Канонерки гівнючого Кромвеля,
розпливаються в унітазі.
Скрудж злякався вогнів Гостомеля,
обжираючись в Мар-а-Ла-зі!)

Континуум

 

Континуум гарного настрою,
на війні майже відсутній.
Смерть сяє червоною айстрою
на чорній від горя руті.

Осінні квіти пахнуть на цвинтарі,
талими, в ніч, снігами.
Діди морози, явно не лицарі,
бо воюють з Богом, і нами.

Ми суб'єкт Господнього клопоту,
а вони, стрім вельзевула.
Борода повертається з допиту,
безбородих, яких роззула.

Атомна Крипта

 

Склепіння давить,
Склепіння мучить.
Склепіння не віддає.
Атомна станція, підземного дуче,
Електричні сходи,
де він гниє.
Є!
Є!
Є!

Вальс

 

Та-нок відбувається в пам-пер-сах.
Саме тому він веселий.
Камера сходиться в ракурса,
І в тО-му, що зад де-бе-лий.

Пара з тов-с-тим, ху-до-ї,
танцює незграбний валь-с-с.
Ой, що ж ти, дідусь на-ко-ї-в-в,
на-га-див-ши на ро-яль-с-с?!

Чому у Меланії віжки,
якими лупежать коня!?
Чому волохаті ніжки,
суцільно твоя чух-ня?!