Континуум

 

Континуум гарного настрою,
на війні майже відсутній.
Смерть сяє червоною айстрою
на чорній від горя руті.

Осінні квіти пахнуть на цвинтарі,
талими, в ніч, снігами.
Діди морози, явно не лицарі,
бо воюють з Богом, і нами.

Ми суб'єкт Господнього клопоту,
а вони, стрім вельзевула.
Борода повертається з допиту,
безбородих, яких роззула.

Континуум гарного настрою,
на війні майже відсутній.
Смерть сяє червоною айстрою
на чорній від горя руті.

Наш мольфар запиває гранчастою,
гіркоту зимової тиші.
В сподівання гарного настрою,
десь на Буд-ди-но-му горищі.

А я все ще, без сну, літаю,
в звуках вибухів від при-льо-тів.
Від Гренландії до Китаю.
І від каші до ка-ша-ло-тів.

Континуум гарного настрою,
на війні майже відсутній.
Смерть сяє червоною айстрою
на чорній від горя руті.

Дайте гречки, - сичать почвари!
І віддайте життя за викуп!
А от дзуськи, - гарчать мольфари,
на горищах морозного рипу!

Борода відпадає хутко
у носатих дідів-морозів.
Дід на паличці, дід-плохутко,
члени партії заєлозив!

За-зби-ра-ли-ся до пустелі,
з сіл араби, і з міст євреї.
Українці ж лу-па-ють скелі,
на сузір'ї кас-сі-о-пеї.
(За-зби-ра-ли-ся до пустелі,
з сіл араби, і з міст євреї.
Українці ж лу-па-ють скелі,
на сузір'ї кас-сі-о-пеї!)